З історії та сьогодення

Старий Остропіль — село в Україні, Старокостянтинівському районі Хмельницької області.

Старий Остропіль розташований у мальовничій місцині над Случчю на відстані 35 км від районного центру і залізничної станції міста Старокостянтинова та 80 км від обласного центра містаХмельницького. Це історичне волинське містечко, колишній райцентр, нині село. Населення Старого Острополя становить 1 374 осіб. Орган місцевого самоврядування — Староостропільська сільська рада.

Остропіль як місто було засновано в 1576 році князем Костянтином (Василем) Острозьким.

У 1592 році під час повстання Косинського повстанцям — нереєстровим козакам, міщанам, селянам — вдалось здобути сильно захищене місто Острополь, яке на деякий час стало резиденцієюКшиштофа Косинського.^[1] В лютому 1595 року Северин Наливайко на чолі загону (1000 осіб) перебував у містечку.^[2]

У 1619 році містечко Остропіль уже складалось з укріпленого міста та замку. Остропіль стає значним ремісничим і торгівельним містом, яке об'єднувало 23 села.

У період Хмельниччини, з 1648 року містечко було деякий час осередком Волинського (Остропільський) полку. Проте група польських військ Станіслава Лянцкоронського 5 червня 1649 року розпочала наступ і змусила козаків Кривоносенка відступити з Красилова і Старокостянтинова до Острополя. Після жорстоких боїв, долаючи «впертий опір», полякам вдалося захопити місто. Однак частина козаків з міщанами замкнулись в замку і відбивали атаки противника. Домовившись про вільний вихід обложених з міста за умови припинення ними боротьби, поляки, порушивши домовленості, підступно напали на них і майже усіх знищили. Лише небагатьом, у тому числі полковнику Олександру Кривоносенку, вдалося врятуватися.

Відповіддю на виправи польських військ став похід Богдана Хмельницького до Збаража у липні-серпні 1649 року, під час якого більшу частину Волині, в тому числі і Старий Остропіль, було знову включено до Української держави.

У 2-й половині XVIII століття Остропіль пов'язаний з життям і діяльністю його визначного уродженця Гершеле Острополера, що став одним із головних персонажів фольклорної традиції східноєвропейських євреїв.

В 1917 році містечко входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

В 1932–1933 Остропіль потерпає від сталінського геноциду.

Внаслідок нового радянського адміністративно-територіального поділу Остропіль стає райцентром у 1935 році.

У липні 1941 року Остропіль зайняли гітлерівські війська.

4 березня 1944 року Остропіль було зайнято радянськими військами.

У 1959 році Остропільський район було ліквідовано і таким чином Остропіль утратив статус райцентру.

З 24 серпня 1991 року село належить до незалежної України.

Нини (2000-ні) Старий Остропіль — достатньо велике село, в якому діють незначні сільськогосподарські підприємства, працює школа, функціонують автостанція, низка закладів торгівлі, свою діяльність здійснюють декілька релігійних громад.

Історичні та історико-архітектурні пам'ятки

Старий Острополь відомий своїм храмом — Преображенською церквою (1840), що є оригінальною пам'яткою-класицистичною ротондою.

У сучасному селі також є декілька меморіальних місьць, в тому числі і з встановленими пам'ятниками:

·         пам'ятний знак на честь 360-ї річниці битви під Старим Острополем;

·         пам'ятник воїнам-визволителям ВВВ 1941–1945 р.р.;

·         братська могила загиблих у ВВВ 1941–1945 р.р..

З Острополем пов'язана діяльність Олександра Кривоносенка — українського військового діяча часів Української держави XVII ст.

Уродженцями Острополя, який був значним осереддям волинсько-подільської єврейської громади, були:

·         Гершеле Острополер (1757–1811) — історична особа, єврей-різник з Острополя, що уславився своїми витівками і влучними відповідями, ставши одним з головних героїв усної традиції, зокрема жартів і анекдотів східноєвропейських євреїв;

·         В. Володарський (1891–1918) — діяч російського революційного руху.

·         Юрій Клен (1891–1947) — видатний український поет, перекладач, літературний критик, викладач Українського Вільного Університету в Празі, народився у Сербинівці неподалік Старого Острополя.

·         Микола Тищук (1924–1985), український сатирик і гуморист, байкар, у 1941 році закінчив остропільську середню школу.